Хоча і настали тяжкі часи
Нам не страшно, бо ми разом
Ходімо зі мною – пішли
Ми повернемось туди, звідки втікли
Не бійся, я тебе тримаю за руку
Не відпущу, лише міцно обійму
Обійму, заспокою і скажу:

Не все так страшно
Як нам здавалося
Іди, глянь у вікно
І можливо побачиш
Як сонце пробивається
Крізь хмари
Де пташки у височінь злітали,
Але їх там зараз нема,
Бо їх поглинула пітьма

Все у наших руках
Сила не в кулаках,
А в нашому дусі,
Який ми донесемо до людей,
Які не втратили віри
І ми зробили те, що хотіли
Ми повернули їм кохання
І повернули без зітхання
Разом з нами була надія,
Яка завжди поряд з нами живе
Так само як і наша душа...
Яка ніколи не вмре

Тяжкі часи уже позаду,
Але все одно
Залишили на серці рану
Яка вже не загоється ніколи
Звичайно є в житті такі проколи,
Коли ти через чорну смугу
Спіткнувся і упав
Але пізніше встав і запитав
Можливо в Бога
А можливо просто в неба
Чому?
Відповіді ти вже не чекаєш
Тому, що прекрасно знаєш
Що тобі її не почути
І все, що залишається
Це просто бути