Чуєш, мене хвилюєш,
Віриш, чаруєш собою завжди...
Дивно, чому невпинно
Кожну хвилину тобою живу!
Тобою живу! Тобою живу!

Пізно, коли всі спали,
А ми літали у вись неземну,
Сильно тебе обійнявши,
За руку взявши і вже не пушу!

Не спиняй - хай ллються сльози, |
Це їх щастя принесло, |
Не тоді, тепер, ніколи, |
Ще такого не було... | (3)