Весна зазеленіла,
Нема про зиму й згадки,
І крізь зелений килим
Пробилися кульбабки.
Такі собі жовтенькі
Ці квіточки тендітні -
На втіху всім стареньким,
Для радості всім дітям.

Мов посланці із сонця,
Ліхтарики на схилах,
Ми не одне вже серце
Теплом своїм зігріли.
Щоб повернуть в дитинство,
Шукаєте дорогу? -
Віночок чи намисто
Сплести знайдіть нагоду.

І серце ваше тихо,
Мов пташеня, заб'ється,
І найстрашніше лихо
Таким вже не здається.
Життя минає швидко,
Та все ж не для забави
Напередодні літа
Біліють всі кульбаби.

Мов чарівні сніжинки,
Зима нас розгубила,
Встанемо ми навшпиньки,
Піднімемо вітрила.
Мусимо ми подбати
Про менше покоління -
Ми летимо у мандри,
Несем своє насіння.