Уклін тобі, доземний, рідний Львове,
За те, що ти таким на світі є.
Де б не бував я, повертаюсь знову
До міста – Лева, бо воно моє.

Люблю тебе, мій Львове старовинний,
Я, завше тобі славу віщував.
Порив до волі – галицький, нестримний
Душі моїй спокою не давав.

Ти був завжди проводирем Свободи,
До правди і єднання закликав.
Ти еталоном був культури, моди,
Тебе, хто жив тут, рідним називав.

Твій древній дух дає мені наснагу
До відданої праці, до життя.
Історія – вселя в мені відвагу,
Сучасність – вірний погляд в майбуття!

На світі міста кращого немає –
Мій Львів – моя ти гордість і любов!
Якщо кудись від'їду – твердо знаю,
Що неодмінно повернуся знов!