Ти говорила: "Гляди, не влюбись".
Ще й нахвалялася пальчиком грізно.
Раптом в очах я твоїх утопивсь!
А спохватився, – було уже пізно.
Ти пригорнула душею мене,
Лагідно серце тулилось до серця.
Щастя вернулося, нам усміхнулося.
Долею суджене нас не мине.

Приспів:
Щоб вогонь кохання ніколи не гас,
Хай не умовкає жаданий цей вальс.
Сонячно-яскравим предивним стає
Справжнє кохання єдине моє!..

Щире кохання не купиш за гріш.
Досі ми порізно щастя шукали.
Як же чарівно проймає нас дріж,
Очі іскряться й за чашкою кави!
Стрілися двоє на стежці одній,
Думи свої принесли сокровенні.
Мрії таємні вже стати взаємними
Схожі й несхожі, і трішки чудні.

Приспів.

То ж полони мене й не відпусти,
Ще й кулачком посварися грайливо.
Жодної миті вже не пропусти,
Боже ж, яка ти красива й щаслива!
П'янко з криниці любові напивсь,
У надвечір'ї горить зірка рання.
Справжнє кохання – оте, що останнім є.
Ти говорила: "Гляди, не влюбись!.."

Приспів.