Ти згадай моє ніжне ім'я
У пустелі сизих вечорів,
Коли за вікном мете зима
Почуй голос з солодких слів...

Ти читай мене від А до Я,
Оживу первоцвітом з роси.
У твоє вікно загляне зоря,
Розвіє твою журбу від самоти...

Пригадай тихий, квітучий рай,
Як наливає цвіт вишневий сад.
Від щастя квітне в душі розмай
Лови цю мить, осяйний зорепад...

Згадай мою усмішку милу,
Як тебе сонцем зігрівала.
Я любила тебе так щиро,
Від грози, вітру оберігала...

До синіх гір від щастя злітав,
Сизим орлом до ясних зірок.
І пісню про кохання співав,
Кружляв у мріях поміж квіток...

Ти згадай моє ніжне ім'я,
Коли буде на душі важко.
Слухай щебет, пісню солов'я,
Мелодії дзвінкі, спів пташки...

Ти згадай моє ніжне ім'я!
Блаженну мить весну юних літ...
Все мине, як дощ у забуття...
А моя любов осяє твій світ...

Ти згадай моє ніжне ім'я,
Як буду далеко від тебе...
Виглядай, жди як сходить зоря,
Я твої сни заколишу небом...

Ти б хотів повернути час,
A вода назад не повертає...
Опадає жовтий лист у листопад
І перший сніг мій слід замітає...