Такий мені нестерпний час розлуки,
Лише у снах приходиш знову й знову...
У них до тебе простягаю руки:
Згадай мене хоч подумки, хоч словом...

Приспів:
Що горда й сильна я - не вір!
Що свічу зіркою нічною...
Та ж я, немов підбитий звір,
На ласку слів стаю ручною...

Я поруч тебе в шелесті травинім,
У райдузі, у зорях вечорових,
У росах чистих на гінкій калині,
Згадай мене хоч подумки, хоч словом...

Приспів.

Зустрілись ми на щастя чи на лихо,
Кохання наше - зерно чи полова...
Коли прийде до тебе інша тихо,
Згадай мене хоч подумки, хоч словом...

Приспів.