Не зарікаюся забути
Те плесо синьої води,
Де нам запахла зелен рута,
Запахла так, як не завжди.
Шептала ти: "Зажди, зажди..."
Й тягла мене в гарячі пута,
Сама не тямлячи куди...
Не зарікаюсь я забути...

Приспів:
Рута-м'ята, зелен рута,
Нам ті ночі не забути...
Зелен рута, зелен рута,
Якби все можна повернути...

А наші губи небувало
Зливались в грішному вогні,
Плечей твоїх п'янкі овали
Неначе танули в мені.
Шептала ти: "О ні, о ні..."
Від жару нашого палало
Блакитне плесо вдалині,
Зливалось в грішному вогні...

Приспів.

То саме сонце із-за гаю
Взялося золотить лани.
Огнем пропалена до краю,
Ти перейшла межу вини.
Шептала: "Лиш не обмани..."
Не знаю й досі, сам не знаю,
Чом наші розбрелись човни...
Шептала ти: "Не обмани..."

Приспів.