Заспівай, кохана, на прощання
Хоч одну з улюблених пісень,
Бо за синім обрієм світання
Золотом мережить новий день.

Новий день в багряній позолоті
Нас розлучить, щоб потім звести
В гай осінній, де бурхливий потік
Проклада закоханим мости.

І дівчина ніжно заспівала:
Слухав пісню я і потічок.
Тільки осінь - осінь небувала
Рвала листя з кленових гілок.

А воно бентежилось, шуміло,
Віддалялось в вічне забуття,
А мені обнять тебе хотілось
І піти дорогами життя...