Пішла'м собі я по воду,
Повернулась пізно.
Не дивися, мій миленький,
На мене так грізно.
Не гнівайся,не питайся,
Де це я ходила –
В тій криниці, що за садом,
Я відро втопила...

Ішли хлопці-незнайомці
Та й відро дістали.
Пили воду, жартували
Та з мене сміялись.
- Ой, які ж тепер дівчата!
Взяли собі моду
Рано заміж виходити,
Щоб носити воду!..

Пішла'м собі я по воду,
Повернулась пізно,
Не дивися, мій миленький,
На мене так грізно!
Не дивися, не сварися,
А візьми відерце,
Бо не важко рукам моїм,
А важко на серці...
А важко на серці...