Тебе немає поруч із зі мною...
День за днем минають у журбі...
Час біжить за бистрою водою
І відраховує годинник літа на стіні...

І білий день, як чорноокий вечір,
Без зір - не видно стежки куди іти,
Холодний вітер обіймає за плечі,
Розбите серце виливає океан сльози...

Без тебе я - одинока пташка без крил...
Не бачу блакитних небес у туманній млі,
Злетіти у зоряні світи немає сил
І безпомічна душа згорає в самоті...

Пробач, що для тебе весною не цвіла...
І доля була для нас лукавою із тобою...
Світанкова зоря у твій світ не привела -
І ми так пізно зустрілися із тобою...

Не важливо, хто був у твоїм житті...
За ким побивалось серденько до рання,
Пам'ятай і знай, що я у тебе є на землі -
Твоє надійне плече - любов остання!..

Ти - моя мрія моєї квітучої весни ...
Мій красень, капітан мого корабля...
Дякую зорі, що збудувала щастя мости,
Моє літо звінчало навіки закохані серця...

Ти привів в золоту осінь, немов у храм,
І закружляло золотаве листя листопадом,
Лебедем розправив крила - полетів у небо сам,
У Божий рай, щоб сяяти місяцем під зорепадом!..