Тільки вечір на землю опускатись почне,
Долечу на побачення до тебе.
І пригорну, обійму, поцілунками наповню
Всесвіт тіла твого весь!

Посмішка твоя наче сонце сяє
I усе навкруг світлом зігріває.
Я до уст твоїх припаду устами,
Спалить хай мене жар їх полум'яний!

Ми візьмемось за руки і підемо туди,
Де за обрієм сонце спочиває.
Там серед трав і пташиних хорів ми будем
Пить кохання нашого нектар.

Я дивлюсь в твої очі волошкові
І пірнаю в них, мов в моря любові.
З кожним днем все більш я в них поринаю,
Тонучи, кричу: "Я тебе кохаю!"