Мілена! Мілена! Мілена!
Тобі привіт від зелен клена...
Він признається тобі у любові,
Дарує волошки сині у полі...

Мілена! Мілена! Мілена!
Мадонно синього неба!
Скажи, де тебе віднайти?
У казкових снах являєшся ти...

Я закохався у твої небесні очі,
Сонячну, щиру усмішку ясну,
Моя зіронька ясна, білі ночі,
Я тебе серед світів віднайду...

Я чекав, коли прийде весна,
Щоб доля звела наші стежки,
А ти у смарагдове літо прийшла -
І вродою заполонила душу ти...

Ти чуєш?.. Я нікому тебе не віддам!..
Хочу із тобою зустрічати схід сонця!..
Вести у золоту осінь, як у храм!..
Цілувати уста, ніжити у долонцях!..