Нам весна прикрашає стосунки,
Забавляють в саду солов'ї.
Невгамовні кохані цілунки -
Вечорами від них ледь живі.
Порадієм своєму ми цвіту -
У коханні розквітла весна.
Ми дивуємся зелені світу,
Приверта голуба далина.

Приспів:
Ти моя незрівнянна, любове,
Від весняних палких почуттів.
Я з тобою так ніби розцвів,
І життя огортає казкове.

Твої губи про вічність мовляють:
На край світу як треба піду!
Але того вони ще не знають,
Як стерпіти розлуку-біду.
Слова ніжні, мов крила пташині,
Приземлить почуття не дають.
І у мріях до щастя ми линем,
Не зупинить терниста нас путь.

Приспів.