Я подарую тобі троянди білі,
Ці запашні, ніжні квіти із саду...
Поведу у весну крізь заметілі,
Щоб сказати тобі, як тебе люблю!

Я намалюю казку - блаженну мить!
Зацілую уста, обніму до грудей.
Всевишній нашу весну благословить,
Будемо цвісти у раю поміж лілей...

Ми будемо з тобою мовчати, люба...
Слухати у надвечір'я зоряну ніч...
Хмари розжене віття старого дуба,
У розмаю пити солодку любов із віч...

Ми від щастя розправимо юні крила,
Злетимо у блакить, у далі голубі,
Понесуть у небо зоряні вітрила,
Згадаємо з тобою роки молоді...

Спливе молодість за рікою життя,
Травнева заметіль увінчає коси,
Серед зими нам усміхнеться весна,
Зігрію, не дам зів'яти у морози!..

Сонечком осяю путь у далекі світи,
Серденько про кохання заспіває,
Не розлучить нас хуртовина зими!..
Розлук немає для тих, хто любить, кохає!..

Я дарую, кохана, цю троянду білу,
Збережи її у своєму серці назавжди!
Знаєш, що любов має цілющу силу,
Ти - моя троянда нев'янучої краси!..