Найкраща в світі дівчина, поліська краса,
Ти, як печаль одвічна із смутком на вустах.
Ти, як бурхлива річенька, що не перепливти,
Краса непересічная також, Наталко, ти!
Краса непересічная також, Наталко, ти!
Сміється, моя милая, як дзвоники в полях,
То вб'єш, а то помилуєш - й від цього зносить дах!
Ти, як бурхлива річенька, що не перепливти,
Краса непересічная також, Наталко, ти!
Краса непересічная також, Наталко, ти!

Приспів:
Коханая Наталія, тендітна, як конвалія,
Застиглий сміх русалоньки у тебе на вустах,
Ти - радість і печаль моя, коханая Наталія,
Ти наче кров червоная в конвалії плодах.
То Богоматір плакала сердешная отак,
Ти наче кров червоная в конваліх плодах!

Чар зілля в твоїх губоньках, що ніжно цілував,
Тебе, Наталко, любая навіки покохав.
Ти, як бурхлива річенька, що не перепливти,
Краса непересічная також, Наталко, ти!
Краса непересічная також, Наталко, ти!

Конвалії Наталії на згадку принесу,
І проспіваю далі я про неземну красу.
Ти, як бурхлива річенька, що не перепливти,
Краса непересічная також, Наталко, ти!
Краса непересічная також, Наталко, ти!

Приспів.