Не спіши, світанку, не спіши,
Не розплющуй вії золотаві,
Хоч роса лягла на тихі трави
І шумлять тривожні комиші,
Тільки ти, світанку, не спіши!

Літня ніч, як мить одна, мине.
Хай мене ще поцілує милий,
Ще нас пестощі не натомили,
Хай він поцілує ще мене!
Літня ніч, як мить одна, мине...

Зорі бачу я в його очах,
Губи не розстануться з губами.
Підожди, світанку, за горбами,
Ще вогонь жаги в нас не зачах!
Зорі бачу я в його очах.

Не спіши, світанку, не спіши,
Дай ще налюбитись наостанку!
Я тебе послухаю, світанку,
Коли скажеш: Жінко, не гріши!
Тільки ти, світанку, не спіши!