Моя душа від почуттів співає
І губи туляться, мов квітів пелюстки.
Скажіть мені, хто пристрасть відчуває, |
Що це не діється від Божої руки? | (2)

Над нами листя шепче безупинно,
Своє кохання марить передати нам.
А вітер так кружляє ластовинно, |
Від чого стало навіть хороше садам. | (2)

В своєму краї щастя легко ждати,
Немарно птиці повертають навесні!
Та я не можу без вагань чекати, |
Коли каштани розцвітають так рясні. | (2)

Та що каштани - чарівні троянди
Заснуть у спокої до ранку не дають.
Мабуть, пора весілля нам гуляти -
Травневі солов'ї кохання додають.
Мабуть, пора весілля нам гуляти,
Щоб солов'ї могли у спокої заснуть!