Збирає вік хвастливі порохи,
На похвалу настроює антени,
Мені ж печуть його гіркі гріхи —
Це тисячі невинно убієнних.

Не тисячі, добавим три нулі,
Не заховати все за словом хитрим
Без горбиків одні лежать в землі,
А інші десь розвіяні на вітрі.

Ні мій народ не обминув біду,
Усіх косила лють страшної смерті
Для пам'яті я чорним обведу
Все, що вмістилось в назві "Тридцять третій"

Апостоли в потилицю — бабах,
А те дитя, що кинуте у яму,
Коли панує в серці біль та страх,
Тоді і правда зачиняє браму.

Спаси нас Господи і дай високих сил
Не рахувати лише грошики у жмені
І не створити нам нових могил,
Тих, де лежать невинно убієнні.