1. Колиха калина свої віти,
а на них духмяні білі квіти.
У пучок збира вкраїнську долю,
що згубилась на чужому полі.

Приспів:
Калино, калино, моя незрадливая пісне,
до мене здалека промов тихе слово провісне,
промов, наче мати кохана, єдина -
бо мамине серце і мамина доля
навіки, навіки в червоній калині.

2.Колиха калина мою мрію,
що її одвіку я лелію -
стати на поріг своєї хати,
тата й маму з поля виглядати.

Приспів:
Калино, калино, моя незрадливая пісне,
до мене здалека промов тихе слово провісне,
промов, наче мати кохана, єдина,
бо мамина врода і мамина ніжність
навіки, навіки в червоній калині.

3.Колиха калина терпкі сльози,
що не стигнуть навіть на морозі.
Я прийду до тебе, моя нене,
коли стане полечко зелене.

Приспів:
Калино, калино, моя незрадливая пісне,
до мене здалека промов тихе слово провісне,
промов наче мати кохана, єдина,
бо мамина сила і мамина пісня
навіки, навіки в червоній калині.