Не кажіть, що солдатам
Часто сняться тривоги,
Що їх кличуть ночами
Невідомі дороги,
Що у смертні бої |
Лиш беруть автомати. |
Ні, не вірте, |
У сні не воюють ніколи солдати. | (2)

Сняться квіти бузкові їм
Із дівчатами гарними,
Мріють хлопці світами,
Позивними захмарними.
І летять, мов пісні, |
Сни безжурні, крилаті. |
Ні, не вірте, |
У сні не воюють ніколи солдати. | (2)

Вдалині за наметом,
Мов живі, світять зорі,
Сплять з утоми солдати,
Лиш не сплять у дозорі.
Не покличуть солдат |
Без наказу дороги: |
Піднімають солдат |
У похід по тривозі-тривоги. | (2)