Боже, у жертву я Тобі складаю
Скарби духовні, що у серці маю.
Ти добре знаєш, що я є убогий,
Що у житті лиш смуток і тривоги.
Душа моя за спокоєм сумує,
Лише на Тебе вся моя надія.
Діву Святую буду я благати,
Бо Матір Божа - то й моя є мати!

Як вже остання б'є для нас година,
Своє минуле згадує людина.
Той спогад давній ятрить лише душу,
Та моє серце зовсім він не тішить.
Хто від досади нині нас закриє?
Хто скарб любові нині нам відкриє?
Діву Святую буду я благати,
Бо Матір Божа - то й моя є мати!