Гей поля, поля зелені,
Поля, де квіти незліченні!
Гей, долини, яри,
Круглі могили, бугри.

Гей потоки водні чисті!
Береги круті, трависті!
Край вічної краси –
Кучерявії ліси.

Тільки сонце виникає,
Пастух вівці виганяє,
А сопілку зведе,
Тріль під небо зайде.

Пропадайте, думи трудні
І міста премноголюдні!
Я, хоч з хлібом сухим,
Залишусь в краї такім.