Невипадкова потреба душі,
Зваблена мить, я забуваюсь у сні –
Де ти, де я, де ми одні.
Сотні хвилин нескінченних розмов,
Я наближаюсь до тебе та знов:
Я десь, але не там де ти є.

Приспів:
Буду іти, будеш там,
Буду чекати лиш на тебе,
Підкорю твій океан,
Вкрилений у твоєму небі.

Несамовито-незбагнений вогонь
І нездоланно солодкий полон –
Невже це лише сон? Сон...
Я буду йти до тебе, буду іти,
Я буду вірити, що будеш і ти,
І ти йди до мене, йди, іди...

Приспів

Я буду іти, грою сподівань,
Зустрічей і прощань.
Буду до тебе йти, іти,
До тебе йти.
Ти до мене йди,
До мене йди. (ост 2 рядки – 2)