Ще як був я колись безтурботним хлоп’ям
Не боявся і не відступав,
В бійку ліз будь-яку, не тікав у бур’ян,
Задирався і здачу давав.

Все це правда, та тільки маленьке "але",
Що було надцять років назад,
Я і дійсно був дуже сміливе мале,
Коли поряд ходив старший брат.

Приспів:
Ми брати, ми брати,
І нам батько пояснював так,
Прут березовий легко в кільце заплести,
Але сто не зламаєш ніяк!

Наше щастя у тім, щоб не знали біди,
Там, де мама у ріднім селі,
Посплітались корінням столітні дуби,
Що зросли з однієї землі.

І, хоч брату роки вже вибілюють чуб,
Досі дбаю про брата свого,
Я вам правду скажу: мій девіз – зуб за зуб!
Коли брат потребує того.

Приспів