Скільки днів, скільки втомлених днів самоти
Перебув, перейшов, перецвів, наче серцем зів’янув
Та не зміг спромогтися на шепіт,
Кохана, кохана, прости,
Та не зміг на весь світ закричати – вернися, кохана

Приспів:
Сто доріг на розлуку, на зустріч – одна,
Так чому обминув, не зумів я ступить на єдину,
Стали ними голос твій тихий неначе луна-долина,
Бо лишились ми в пам’яті вічних глибинах

А над світом і над нами, плаче небо журавлями,
Плаче осінь жовтим листям і туманом,
Ні не хочу я з тобою поділитись самотою,
Будь кохана, будь кохана, будь кохана.

Хтось тобі скаже краще ніж я говорив,
Ті слова, ті слова які можна лиш раз говорити
А мій біль відгорить як на вітрі осінньому клен відгорить
Бо не можна кохана лиш болем у світі прожити.

Приспів

Скільки днів, скільки втомлених днів самоти...