Я до тебе, кохана, крізь дощі і тумани
Лину в снах і піснях, тільки не наяву...
Ти усміхнешся до мене, я знаю, |
Та шкода не побачу я усмішку твою. | (2)

Бо зустріти тебе і сказати що маю
Я не можу, бо ми на далеких стежках...
Ти повернешся до мене, я знаю |
Тільки не на яву, а у зоряних снах... | (2)

Коли в літніх садах соловейки співають,
Коли осінь дощем під вікно зашумить,
Ти не забудеш про мене, я знаю, |
І у небо вечірнє ти поглянеш на мить... | (2)

Там на небі далеко тихо зорі падають,
Ти про мене згадаєш, коли будеш одна...
Ти усміхнешся у небо, я знаю, |
І в зіницях твоїх закрадеться весна... | (2)