Є міста, є міста, є усякі міста -
Дуже схожі на людей.
І знайомі є, незнайомі є.
Та одне-рідніш нема ніде,
Кожен парк, кожен дім,
Кожен міст милий в нім,
Наче давній добрий друг.
Прокидається сонце в небі,
Сяйво ллє -
Здрастуй, місто ти моє!

Приспів:
Кажуть, що міста красиві є,
Тільки я не скажу, не скажу...
Я іду тобою, Києве,
Од Шевченка до Богдана,
Од метро до круч духмяних -
Я іду та іду, я спішу.

Я іду та іду, я іду та іду
В шумі вулиць, у юрмі.
І зустрічні всі,
Мов не схожі всі,
Та у них є щось близьке мені.
І так легко між них,
Жартівливих, простих, -
І сміятись, і любить.
Щастям світиться з ними
Молодість моя,
Усміхаюсь сонцю я!

Приспів.

Де не був, де не брів -
Між тайги, між пісків,
А спішив я в рідний дім -
В місто древності, в місто юності
Над Дніпром-Славутою моїм.
О, майданів прибій,
Щира мова, мов спів,
Заповітне десь вікно...
Стріне лагідно хороводами тополь
Київ мій, моя любов!

Приспів.

Є міста, є міста, є усякі міста -
Дуже схожі на людей.
І знайомі є, незнайомі є.
Та одне-рідніш нема ніде,
Кожен парк, кожен дім,
Кожен міст милий в нім,
Наче давній добрий друг.
Прокидається сонце в небі,
Сяйво ллє -
Здрастуй, місто ти моє!

Приспів.