Щосили будем землю боронить
Від чорної орди з імперськими слідами,
Щохвилі наближатимемо мить
До перемоги над безжальними "братами",
Що ніж встромили в спину сміючись,
І ґвалтували наш народ віками...
Піднялись всі: дорослі і малі
Під синьо-жовтим стягом України!

Приспів:
Омита кров'ю сотень поколінь,
Оспівана в піснях, оплакана сльозами,
Моя країна підіймається з колін
Під синім небом з жовтими ланами!..
Ніхто, напевно, й думати не смів,
Що будемо в таку лиху годину
ми хоронить найкращих доньок і синів,
Й навколішки молить за Україну...

Нащадки славної козацької землі,
Що вибрали в світах свою дорогу!
І разом б'ємо ворога щосил,
Народжуючи все нових Героїв, -
Слав'янськ, Донецьк, Луганськ, Савур-Могила -
Іще ніякий ворог там не встояв!
Такий народ не можна подолати,
Де хлопченя із синіми очима віддало все,
Щоби "броню" придбати для наших воїнів,
І "Слава Україні!"
Він написав в дитячому листі солдату...
І кожен, хто читатиме той лист,
Пронизаний дитячою любов'ю,
Зі зброєю в руках, під кулі свист
Піде на ворога, окроплюючи землю кров'ю...

Приспів.