Я не хочу війни, я малюю вам сонце,
Яке лагідно дивиться в кожне віконце!
Я не хочу війни, хай замовкнуть гранати,
Я за мир і за спокій, щоб спокійно всім спати!
Я не хочу війни, я не хочу ці сльози,
Які плачуть і влітку, які плачуть в морози...
Я не хочу цей дим, що снується журбою,
Я не хочу цей крик, що біжить за юрбою...

Я не хочу, не хочу, не хочу війни!
Я не хочу, щоб небо боялось пітьми!
Я не хочу, щоб птахи свій спів забували!
Я не хочу батьки, щоб дітей поховали!
Намалюю вам квіти, які мило сміються,
І калину червону там, де кетяги гнуться.
Намалюю барвінок, що так рясно плететься,
Оберіг-рушничок, що як стежечка в'ється.

Я - син України і не можу мовчати,
Я за мир і за правду закликаю стояти!
Вірю в те, що ми зможем захистить Україну,
Що живими повернуться діти в родину!
Бо народ український вже нічим не здолати,
Хай як радість заходить нам сонце до хати!
Я малюю це сонце, нехай з неба сміється,
Нехай кожній родині світло й тепло живеться!

Намалюю вам поле золотистих пшениць,
Що шепочуться тихо під сяйвом зірниць,
І садок-вишиванку, що цвіте буйним цвітом,
Намалюю вам осінь, намалюю вам літо!..
Намалюю вам небо, а у небі - пташину,
Намалюю щасливу вкраїнську родину!
Я не хочу війни, я малюю вам сонце!

Я не хочу війни, я малюю вам сонце,
Яке лагідно дивиться в кожне віконце!
Я не хочу війни, хай замовкнуть гранати,
Я за мир і за спокій, щоб спокійно всім спати!
Я не хочу війни, я не хочу ці сльози,
Які плачуть і влітку, які плачуть в морози...
Я не хочу цей дим, що снується журбою,
Я не хочу цей крик, що біжить за юрбою...