Я хочу миру, а не війни!
І світ благаю: Зупиніть її!
Мати, вбита горем від біди,
Ховає свого сина до землі...

Горить, палає в полум'ї земля,
Від ураганів дим, руїни...
І від страху тремтить дитя,
Все довкола зривають міни...

Пролито море людської крові,
Зруйновані села і міста.
Спалені об вугіль людські долі,
Дзвенять скорботні дзвони... Журба...

Душа птахою злетіла у небо,
Плачуть гірко слізьми небеса.
Скажіть: Кому війни треба?..
Знищує все на путі до тла...

Гинуть найкращі дочки, сини,
І обпалений квіт в Україні.
Накоїли лиха вчорашні "брати",
Чорний ворон клює очі в калини...

А українці прагнуть миру!
І щоб квітнули сонячні мрії,
Сіяти зерно у золоту ниву,
І усміхалось сонце в надії!..