В підніжжі гір цвітуть сади,
Доглянуті, гарненькі.
Рядами рівними хати
Стоять в селі рідненькім.
За цим селом сумую я,
Коли бува в чужині...
Бо Батьківщина це моя -
Велятино в долині!..

Приспів:
Велятино, Велятино,
Ти - синіх гір перлина!
П'янить краса, немов вино,
А там, де та долина,
З глибин гарячий гейзер б'є
Цілющою водою!
Село Велятино моє,
Пишаюсь я тобою!

Земля своя це, не чужа,
Хоч мало хто вже знає,
Що Пенті Велета душа
Тут до сих пір гуляє.
І Устругурка мить у мить
На Тису поглядає,
І тут Велятино стоїть
В красі, мов потопає...

Приспів.

І соловїний, милий спів
В садах завжди лунає,
А Тиса рветься з берегів,
Біжить, куди не знає.
Ну, а поля, неначе сплять,
Травичкою накриті,
А сині гори, аж тремтять,
Туманом оповиті...

Приспів.