Україно мила, краю мій чудовий!
Чи є в цілім світі ще така краса?
Весно наша рідна в запахах бузкових,
В голубім серпанку дівчини коса.

Вся в садках вишневих, у пахучих м'ятах,
В розлогих долинах яблунь пахне цвіт,
Земле ти вродлива, земле ти багата,
Де такої вроди знайдеш дивоцвіт?

Люди твої щирі, працею завзяті,
Орють, сіють, косять широкі лами,
І в коханні вірні хлопці і дівчата,
Пісні солов'їні співають вони.

Скрізь хати біленькі, наче на малюнку,
В мальвах, в чорнобривцях, наче у вінку,
Дай, кохана земле, цілющого трунку,
Вірними будемо тобі до віку.