Мати рідна, Україно,
Ти мене, малу дитину,
Окропила Черемошем та Дніпром!
На вербі мене гойдала
І так ніжно колисала
Солов'їним співом за селом...
Ти мене в лиху годину
Закликала, Україно,
Духом запорізьких бравих козаків!
І рясним кущем калини
Плаче мати Україна
На могилах відданих синів...
Україно, рідна мати,
Раді все тобі віддати:
Душу й тіло, віру і любов,
Щоб ти розквітала знов!

Де живуть недобрі люди,
Зроду там лелек не буде,
А на Україні – в кожному селі!
Лиш до тих, хто щиро любить,
Хто не зрадить, не осудить
Прилетять лелеки-журавлі!
Свято вишитих сорочок
Та заквітчаний віночок
Зберегла нам мати через сотні літ.
Ллється пісня, мов струмочок,
Із сердець синів і дочок,
Славить Україну на весь світ!
Україно, рідна мати,
Руки дай розцілувати!
Милий краю, рідна земле,
Вічна - ти - любов моя!