Am F
Скільки років, скільки зим,
C E
Скільки тисяч поколінь,
Йшли до того що й тепер
Ще не маємо ми.

Вдови, сироти, батьки,
Їхні діти на війні,
Ця війна від мінусу
До плюс нескінченості.

Приспів:
О Боже не дай померти від кулі в голову,
Якщо вже судилося, то краще дай
Меча зі щирого золота.
Щоб крові ворожої в море сповна пролилося.

Не кохання а війна нас причарувала,
В нас червоне – то є кров, чорне може вже й журба.
Я б лиш глянути хотів, як той прапор майорить
На етнічних землях тих, а вже тоді...

...упасти від кулі в голову,
Якщо вже судилося, то краще дай
Меча зі щирого золота.
Щоб крові ворожої в море сповна пролилося.

Лихвар виклик несе культ,
Рубай з плеча Деос Вульт
Ти ранений – от щастить,
Ти на небі, а ми тут.