У сонячнім подільськім ріднім краї,
Де вишиття живе із роду в рід,
Всім рушники на долю вишивають,
Немов святий батьківський заповіт.
Бо не міліє джерело одвічне,
Сплітаються в любові всі шляхи,
Нашого роду дерево величне
Корінням пророста через віки.

Приспів:
Рушникова доля, вишита з любов'ю,
Вірою єдиною об'єднає всіх!
Над містами й селами
Наш рушник простелиться -
Неньки-України вічний оберіг!

Життя це правда, вишита нитками,
Такий народу віковічний шлях,
Блакитними сміється небесами
І сяє сонцем в золотих житах.
Узорами сплелось червоне й чорне,
Мережива веселі та сумні,
Це Вінничини доля неповторна
Веселкою цвіте на полотні!

Приспів. (2)