Рідне місто Борщів! Ти на хвилях пливеш світанкових.
І веселка торкає Нічлаву барвистим крилом.
Присягаюсь тобі в незрадливій і щирій любові.
Причащаюсь від тебе і хлібом святим, і добром.

Приспів:
Мій Борщеве, колиско дитинства!
Я до тебе вертаюсь завжди.
Твої вулиці в сонячних бризках
Залишили у серці сліди.
Мій Борщеве, єдиний у світі!
Де б не була, в якій стороні —
У снігах чи в травневому цвіті, —
Ти найкраще місто мені!

Древнє місто моє! Сивочоле, і вічне, і юне!
Над тобою щербились у битвах ворожі мечі.
Грає вітер свободи на невидимих сонця струнах,
Підростають в колисках і воїни, і сіячі.

Приспів.

Славне місто моє! Ти Поділля коштовна перлина,
Галичанського краю окраса, як вічна зоря.
Пригортає, як мати, до себе тебе Україна.
Тут початок бере Україна велика моя!

Приспів.