Не крийсь туманом,
Найрідніше небо,
Коли з доріг
Вертаюся у дім!
Мій Києве,
Я мав жалі від тебе,
А чую їх
Лиш в спомині моїм...

Бо хто в дорозі
Щирий і розважний
Стрічав людей,
Мов сонця теплий схід, -
Тому вже світ великий,
Неосяжний
Давно змінив
Маленький звичний світ.

Хай свіжий вітер
До порога свище!
Мене стрічає
Сотня дружніх рук.
О Київ мій!
Ти завжди будеш вищий
Од наших бід,
Печалей і розлук.