Згадай, моя мила, той ранок весною,
Розкати гарматні тривожили вись.
Ми серцем солдатським, любов'ю святою
Підняти з руїн своє місто клялись.

Приспів:
Ой, шуми, весняний топіль,
Буйним листом з краю в край.
Милий серцю наш Тернопіль,
Молодій і розквітай.

Згадай, моя мила, ту працю натхненну.
Уламки нам краяли серце без меж.
Тепер подивлюся — немов наречена,
Між вулиць прекрасних ти гордо ідеш.

Приспів.

В широкій долині вже озеро грає,
На місці руїн — монумент Кобзаря.
І білая чайка привільно літає
Над містом, де щастя зійшло як зоря.

Приспів.

Вечірняя площа вогнями засяє,
Освітить нам кожний збудований дім, —
В новому театрі тоді заспіваєм
Цю пісню, кохана, всім серцем своїм.

Так шуми, весняний топіль,
Буйним листом з краю в край.
Наш відроджений Тернопіль,
Пісню щастя заспівай!