Де літа йшли чумаками,
Де гула козацька воля,
Між гаями і горбами
Веселкує наша доля.

Приспів:
А по долах між горами
Грає Буг, Дністер співає.
Не були б ми козаками,
Щоб свого цурались краю!

Доля ходить не з сумою,
В неї щастя-квіту досить.
І лелеки стороною
Козачат в хати приносять.

Приспів.

Та нема у світі лучче,
Як у ріднім краї жити,
Де звитяга Кармалюча
Садить сад і родить жито.

Приспів.