На берегах Дніпра-Славутича
Ти встав із давнішніх століть,
Проте краса твоя нев'януча
Мене й сьогодні полонить.
І я іду по тихих вулицях
До цих завітних берегів,
І предо мною відкривається
Жива історія віків.

Приспів:
Я знову в рідному краю |
Знайомі гори пізнаю, |
І велич сивої минувшини, |
І ясну молодість твою! | (2)

Чи ж так давно під цими кручами
На штурм піднявшись як один,
Тебе з неволі визволяли ми
В диму пожарищ і руїн?
І я дивлюсь на мирні обрії,
Любуюсь видами Дніпра,
Та горда пам'ять тих буремних днів
В моєму серці не вмира!

Приспів.