Терновим квітом вкрилися поля...
У боротьбі твоя воскресла воля,
Земля моя, земля моя, земля,
Моя земля, як предковічна доля.
Тебе топтали орди яничар,
Тебе на плаху зводили фашисти,
Та не погасла золота свіча —
Твоя любов, твоя надія чиста.

Приспів:
Терновий град,
Терновий град,
До болю ти близький.
Луна хорал,
Луна хорал,
Любові на віки.

Прийшла твоя омріяна пора,
Благословенна і свята година,
Мій древній вічно юний Терноград,
Схилюсь перед тобою на коліна.
Візьму шматок священної землі
І, як свою кровину, поцілую...
Летять над білим світом журавіл
І голос їх я над віками чую:

Приспів.

Як витязь, ти над Серетом стоїш,
З минулого вдивляєшся в майбутнє
І до твоїх озорених узвиш
Злітає птах, як сонцекрил могутній.
І вже ніхто його не закує
За чорні і важкі холодні ґрати —
І в цім безсмертя молоде твоє,
Мій дорогий, мій гордий Тернограде.