Місто рідне моє
Між зелених ланів розляглося,
В оточенні верб і річок голубих.
На планеті Земля —
Це маленький куточок,
А для мене — це Всесвіт,
Що гріє і душу живить.

Приспів:
Ланівці — рідне місто моє,
Ланівці — найдорожче, що є,
Ланівці — я вклоняюсь тобі,
Ланівці — ти як зірка мені!

Тут і запахи трав,
І вишні в білому цвіті,
Й хліба золоті, і небо таке голубе.
І люди у місті щирі й привітні,
Неначе велика і дружна родина живе.

Приспів.

Куди б не закинула
Доля мене примхлива,
Думками я лину до тебе завжди.
Вустами спраглими
Припаду до землі-перлини,
З криниці нап'юся
Цілющої чудо-води.

Приспів.