Моя квітка на камені,
Чарівне моє місто,
Що каньйонами сталими
Над рікою нависло,
Тут у небо вдивляються
Старовиннії вежі,
Тут фортеця ховається
У блакитній мережі.

Приспів:
Ранок вітає скель
Вікових сивину,
Знов зустрічає місто
Весну визвольну,
Мирну весну та ще й досі
Крізь гомін років
Линуть здалека,
Линуть здалека,
Відгуки давніх боїв...

Моє місто зруйноване
Було в дні лихоліття,
Але знов відбудоване,
Щоб радіти і жити,
Щоб нам щастя всміхалося,
Щоб росли наші діти,
І щоб всім нам дісталося
Разом з ним молодіти.

Приспів.

Я співаю, мій Кам'янець,
Його ранки духмяні,
Його площі, і вулиці,
І серця полум'яні,
Його рани загоєні,
Його подвиги вічні,
Його обрії зоряні
І будови величні!

Приспів.