Ти бачиш, мій друже, мій брате,
Навколо румовища мертві.
Ти чуєш ворожі гармати,
Життя вимагає пожертви.
Ти прагнеш пекельної помсти,
Ми станем пліч-о-пліч до бою.
Сьогодні ми змінимо долі.
До зброї! До зброї! До зброї!

Ти знаєш, що в світі немає,
Нічого дорожче за волю,
Вона ланцюги розриває
І вільних веде за собою.
Ти віриш у те, що ти віриш,
Ти віриш, що правда – у волі,
Ти першим до бою полинеш,
До зброї! До зброї! До зброї!

Ти віриш лиш те, що ти любиш,
Кохаєш лиш ту, що є варта,
І ти мабуть нині відчуєш,
Як в серці займається ватра.
Ми знов підіймемо калину,
Допоки нас буде хоч двоє,
До зброї, моя Україно!
До зброї! До зброї! До зброї!