Чом, козаче, твоя жінка плаче?
Чом, козаче, ти горілку ллєш?
Де ти у поході, наче вітер скачеш,
Україну й волю бережеш?

Хто тебе собі служити кличе?
Хто Свободу зрадити зове?
Хто твою Країну, наче матерчину,
На дрібні шматочки рве?

Чом, козаче, твоя Воля мила?
Чом на світі кращої нема?
Чом ніяка доля тебе не схилила
І ніякий ворог не зламав?

Чом, козаче, ти такий веселий?
Чом терпець урвався за своє?
Том, що за Свободу по містам і селам
Нова хвиля Волі постає!