У рожевій тиші світанковій
Оживає чарівна криниця,
Щоб побачив той, кому не спиться
Вічну душу в ріднім щирім слові.
Чари всі тая криниця знає,
Як кобзар співа, що є на серці,
Як сопілка грає, як джерельце
Відкриває мудрість свого краю.

Приспів:
На світанні в променях ясних
Все недобре на землі зникає,
Чарівна криниця не для всіх,
Чує її той, хто світ кохає!

Чарівна криниця при тополі
Плаче і сміється на світанні,
Наче сива матінка на ганку,
Що бажа дитині своїй долю.
І лунає пісня й щира мова,
Ніби Україна заспівала,
І воскресла воля наша й слава,
Лине по-над світом рідне слово!

Приспів.

Чує її той, хто світ кохає!