Нелегко бути українцем,
Та ним таки потрібно буть.
З біди, що лилась через вінця,
Ми на нову ступили путь.
Були страшні голодомори,
Сибірська вічна мерзлота,
Та дух свободи, непокори
Не покидав нас всі літа.

Були запроданці між нами -
Гадюче плем'я сатани.
Ще й нині хижими вовками
Блукають поміж нас вони.
Вони даремно сили тратять,
Бо час змете їх, як сміття,
А ми візьмемось всі завзято
Нове утверджувать життя.

Зрівняєм путь, засиплем ями,
Пожнемо терни й будяки,
Прийдуть в наш край услід за нами
Новітніх днів будівники.
Прийдуть упевнено, спокійно,
Бо ми для них проклали путь.
Вони новітню Україну
До сонця слави піднесуть.