А нині я на скіпочку зітлію.
Лягли на душу люті холоди.
Прости і проведи, свята Маріє,
Крізь чорну ніч вселенської біди.

Тремтить обріз в руці несамовитій,
Хлопчини очі гаснуть золоті,
Бо навіть переможці завжди з битви
Когось несуть додому на щиті.

Моя Вкраїна в горі і недузі
Вогнями й кров'ю випалена вщерть.
Мої живі, мої полеглі друзі,
Лише не смерть, молю, лише не смерть!

Он котрий раз все крутять на екрані
Як пада долі, зводиться і знов...
Хлопчина юний. Йде війна з тираном...
Але не кров, молю, лише не кров...

Я знаю, що в героїці жертовній
Є нетутешна і страшна краса,
Та я прошу, хоч трішечки любові
Тут на землі, і там на небесах.

Святая мати, вічна, милосердна,
Молю тебе прости і проведи
Своїх дітей, натхненних і упертих
Крізь чорну ніч вкраїнської біди!