Кожен подих, втопає в ненависті
Біль в голові, та наклеп від заздрощів
Стоїш під дощем, прагнеш злетіти
Та ти у кайданах, які не розбити,

Втамувати спрагу, мабуть не можливо
За твоєю спиною, зірвані крила
Гориш у вогні, кров’ю стікаєш
Від болю в душі, звільнитись бажаєш

Приспів:
Я потвора зовні – янгол в душі
Усі тікають від мене, як не крути
Залишаюсь сам, кидаю все напризволяще
Ну хто ж захоче, змінити мене на краще!?

Хто розірве кайдани, зруйнує мій біль?!
Хто поцілує і скаже: "Ти тільки мій!"
Чи хтось помітить, в серці почуття
Ніхто не захоче, провести так життя!

Та ось на потвору, звернули увагу
Щасливий із нею, іду по бульвару
Змінила життя, та усміх подарила
Через рік цього щастя, серце убила

Тепер сиджу у кімнаті, в голові суїцид
Я кохаю її, і без неї мертвий мій світ
Відкриваю вікно, дивлюсь на чорно-білий світ
Все біль зник, світ болем проник...